українська російська англійська
Інтерв'ю т. в. о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христини Юшкевич інтернет-виданню "Agravery.сom", 25 січня 2017 року

Про нові підходи до управління, мораторій на експорт лісу-кругляку та кадрові зміни розповіла т. в. о. Голови Держлісагенства Христина Юшкевич.

Найбільш резонансною темою останнього часу є ситуація навколо лісу-кругляка. Що наразі відбувається?

- По лісу-кругляку з 1 січня 2017 року діє повний мораторій на експорт ділової деревини. Вивозити можна тільки дрова.  Так, зараз багато говорять про випадки, коли під виглядом дров вивозять ділову деревину і високоцінні породи дерев. Для того, аби унеможливити  будь-які зловживання у цьому напрямку, на початку 2017 року я видала наказ, який зобов’язує керівників державних підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства, під час поставок за межі митної території України паливних дров обмежити їх довжину двома метрами. Погодьтесь, ділова деревина такого розміру при експортних  поставках нікому не цікава. Підприємства Держлісагенства зобов’язані виконувати цей наказ, його доведено до відома органів митного контролю.

У випадку, якщо дані вантажу не будуть зазначені у електронному реєстру та не матимуть сертифікату походження, цей вантаж не зможе перетнути кордон, а інформація про правопорушення буде відразу передаватись нам і правоохоронним органам. Якщо цей наказ не буде виконуватись працівниками Держлісагентства, то я можу пообіцяти кадрові зміни, а у випадку  масштабних правопорушень – матеріали справ відразу будуть надходити до правоохоронців.

Крім Держлісагенства є і інші структури, яким також належать значні лісові масиви, приміром, Міноборони – їх ваш наказ про обмеження не стосується.

- Сподіваємось, незабаром інші державні структури та органи приймуть аналогічні рішення і всі лісокористувачі будуть керуватись єдиними правилами. Боротьба із незаконним обігом та експортом деревини у країні вже розпочата.

Але, як на мене, за питаннями експорту ми забуваємо головну функцію лісу – екологічну. Якщо порівнювати 2014, 2015 та 2016 роки, то заготівля деревини однакова – в середньому  по Держлісагентству 15,5 млн куб. метрів. Якщо порівнювати із іншими країнами, то від середньої щорічної зміни запасу деревини ми використовуємо 60%. Ліс, так само як і сільськогосподарські культури, потребує збирання – він має довгий період стиглості – 80-100 років, але насадження потрібно замінювати. Якщо ліс перестигає, то він втрачає свою цінність. Тут немає різниці, хто покупець – внутрішній споживач чи експортер, головне – не забувати про екологію. 

Як ви оцінюєте масштаби незаконних оборудок у лісовій галузі. Скільки держава втрачає від цього грошей?

- Від так званих "тіньових" оборудок у лісовій галузі держава в середньому втрачає 2,2 млрд гривень в рік. Ми не знаємо, що реально відбувається у галузі, оскільки лісами керує декілька відомств. Держлісагенству належить 73%, Міноборони, Мінприроди та обласним радам – 27% лісових масивів. Середній відсоток лісистості по державі 16, а мав би бути 20%. Якщо би ми облікували усі масиви, ця цифра була б значно більшою. Приміром, на Закарпатті ми маємо до 20 тисяч земель запасу, на яких відбулось самозаліснення. З екологічної точки зору, цей ліс потрібно зберігати та віддавати на облік обласних рад чи держпідприємств, охороняти та доглядати ці масиви.

Через те, що ми не знаємо реальної залісненості України, немає реальних цифр заготівлі деревини по державі.  Якщо взяти офіційні цифри експорту, то минулого сезону він був найменшим за останні роки – 1,6 млн куб. метрів ділової деревини, при цьому 12,3 млн куб. метрів деревини йде на внутрішній український ринок.  

Зараз нам  вдалось запустити проект по єдиному електронному обліку деревини, аби було чітко зрозуміло, хто і скільки деревини заготовляє. Це має бути зроблено, аби вся деревина заготовлялась і маркувалась за єдиними правилами. Друге – повинні бути введені єдині правила реалізації деревини для всіх постійних лісокористувачів. Цим порядком потрібно передбачити  прозорість та вільний доступ до аукціонів з продажу деревини та єдиний механізм роботи на них. Коли ми будемо мати і електронний облік, і загальні правила, зможемо відслідковувати, що діється із деревиною у державі і, нарешті, припинити "дерибан" лісу.

Як, та у якій перспективі можна побороти "тінь" у лісоторгівлі та експорті?

- Звичайно, масштаби корупції у галузі,  про які я говорила, неможливо  побороти без  обліку та чіткого розуміння, навіщо нам деревина та що з цього можна заробити. Угода Україна-ЄС не передбачає можливості введення заборон чи експортних мит. Тому ми маємо стати, в першу чергу, надійним партнером і виконувати ті угоди, які ми підписуємо. А друге – нарешті впорядкувати галузь. 

Розпилювати кругляк на дошку і продавати його може чи не кожен, а ось робити продукт нам поки що важко. Бути сировинним придатком – недалекоглядна позиція. Наша мета - не тільки зупинити  незаконну торгівлю і, як наслідок, наситити ринок деревиною. Ми на державному рівні маємо сприяти утворенню деревообробних підприємств, щоб створювати якісний кінцевий продукт. Якщо у нас будуть вітчизняні двері, парти, дитячі ліжечка, які відповідають усім європейським стандартам, то зможемо відправляти на продаж не чисту сировину, а продукцію із високою доданою вартістю. Якщо цього буде досягнуто, то питання мораторію або збільшення експортних мит на деревину відпаде саме по собі.

Нещодавно минув Новий Рік. Чи збільшилась кількість випадків незаконної вирубки новорічних дерев?

- За зведеною інформацією, лісівниками було виявлено 2 353 шт. незаконно зрубаних новорічних дерев. Лісовими рейдовими бригадами складено більше 620 адміністративних протоколів. Загальна сума штрафів та відшкодування за заподіяну шкоду лісу склала більше 260 тис. гривень. Штрафи варіювались залежно від виду, віку та кількості вирубаної деревини і становили від 355 до 1800 грн. Звичайно, такого покарання за вирубку лісів недостатньо, тож нещодавно ми розробили законопроект, що передбачає збільшення штрафів за незаконну рубку у 10 разів, а також у деяких випадках (приміром, вирубку високо цінних порід) може застосовуватись позбавлення волі до 5 років.

Не є таємницею, що першими заохочують до незаконних вирубок лісів самі ж лісівники. Чи проводите ви якусь роботу для того, аби ловити цих людей на "гарячому"? Скільки працівників отримали покарання та догани?

- Так, є низка випадків, по яким ми здійснювали перевірки і надсилали матеріали до правоохоронних органів. За минулий рік було звільнено 6 директорів лісогосподарств та 744 працівника галузі притягнено до дисциплінарної відповідальності, 79 – звільнено, щодо 13 осіб порушені кримінальні справи. Кримінальні справи відкриваються, а згодом припиняються, нібито за відсутності складу злочину. Справ, доведених до кінця, на жаль, замало. Часто нам надходять сигнали від людей, і після перевірки виявляється, що рубка на цьому місці була цілком законною.

А взагалі як минув "ялинковий сезон"?

- Доволі добре. У нас було передбачено реалізувати 630 тисяч новорічних дерев, і ми на 90%  виконали це завдання. Тішить те, що покупці почали більше віддавати перевагу ялинкам в горщиках, які можна буде у подальшому висаджувати у ґрунт. Ми також мали можливість майже у два з половиною рази збільшити кількість рейдових бригад. Якщо у минулий новорічний сезон їх було трохи більше 1100, то тепер 2730. Участь у ялинкових рейдах взяло майже 9,5 тисяч осіб. Цьогоріч до нас долучилось більше екологів, громадських активістів, допомагала поліція. Із останньою ми наприкінці минулого року підписали меморандум, за яким надали доступ до системи електронного обліку деревини. Це спростило обом нашим організаціям роботу. Відтепер, якщо машина із деревиною буде зупинена, працівник поліції зможе оперативно зайти у базу та перевірити легальність перевезення. У випадку, якщо підприємство сумлінно працює, претензій до нього не буде.

Якщо порівнювати із минулим роком, чи зросла ціна новорічних насаджень?

- Так, закупівельна ціна новорічних дерев на держпідприємствах дещо збільшилась – на 10-15 грн. Середня ціна за погонний метр новорічного дерева становила 50 гривень. Ринкові ціни на ялинки ми, на жаль, контролювати не можемо – це приватний бізнес.

За власний кошт

Яке фінансування Держлісагенства передбачене у 2017 році? 

- На цей рік у державному бюджеті передбачено 124 млн – це на бюджетні установи, нацпарки та на зарплатню працівникам. На ведення лісового господарства коштів не передбачено. Аналогічну ситуацію із фінансуванням ми спостерігали і у минулому році. Незважаючи на це, минулоріч ми відновили 52,6 тисячі гектарів лісу, на що лісогосподарськими підприємствами було витрачено  більше 300 млн гривень власних коштів. Також 4,2 млрд гривень ми відрахували у вигляді податків до бюджетів усіх рівнів.

Чи достатньо цієї суми для повноцінного функціонування галузі?

- Ні. Якщо врахувати заробітну платню, протипожежні заходи у південно-східних регіонах, а також лісовідновлення і лісорозведення, то нам  додатково потрібно мінімум 422 млн, а достатня сума – 700 млн гривень. І це тільки на сім областей. Решта регіонів мають вести лісове господарство за власний кошт. Самі розумієте, із 4,2 млрд грн відрахувань ми не можемо забрати на потреби лісової галузі бодай 700 млн. гривень.

Чи відчуває Держлісагентство кадровий "голод"?

- Наразі, у лісовій галузі України 50 тисяч працюючих, середня заробітна платня – близько 6700 гривень. Якщо брати показники по країні, це достойний заробіток. Тож проблем із кадрами немає – люди готові працювати. Дуже сильно потерпає південно-східний регіон, де заробітна платня мінімальна, там просто немає відповідного ресурсу. Кожного року раніше виділялась держпідтримка на захист цих лісів. Проте, у бюджеті як минулого, так і поточного року коштів на заробітну платню персоналу не передбачено.

Минулого року ми перекидали гроші та перераховували одно-дводенні зарплати, аби бодай якось охороняти ліс від пожеж та масштабних незаконних рубок. Зараз вирішується питання, як рятувати південно-східні області.

Наскільки Держлісагенство забезпечене спеціальними видами техніки? Чи було придбано минулого року нову техніку, якщо так то яку саме?

- Оновлення техніки відбувається виключно за кошт державних підприємств. Ми не використовуємо на це державних грошей. Техніка постійно оновлюється – у західному регіоні ми робимо наголос на закупівлі трелювальних установок, які дозволяють робити вибіркові рубки. Вартість однієї такої установки – 230 тисяч доларів. Було закуплено трактори та техніку для посадки лісу, пожежні модулі та машини лісової охорони. 

Поступово оновлюються протипожежні вежі, встановлюються камери спостереження, які виявляють лісові пожежі та реагують на дим. Взагалі, в українських лісах уже встановлено близько 600 пожежно-спостережних веж, з них 300 обладнано сучасними телевізійними системами спостереження. Також послуговуємось дронами, їх на балансах держпідприємств є близько 100 штук, встановлюються фотопастки.

Ви заявляли, що одним із завдань є співпраця з міжнародними донорами для залучення коштів для галузі. Що вже зроблено у цьому напрямку? Яку суму плануєте залучити найближчим часом?

- У рамках співпраці із Туреччиною ми домовились про поставки обладнання для двох лабораторій, які займатимуться біологічними засобами боротьби зі шкідниками лісу. На сьогодні Генеральний директорат лісового господарства Туреччини чекає відповідного дозволу від свого уряду. Вони також мають надати допомогу з навчання наших спеціалістів.

Крім цього, ведемо перемовини із австрійською та німецькою стороною. У рамках  меморандуму про співпрацю ми хочемо залучити кошти для проведення обліку лісу по всій території Україні, адже останній повноцінний облік проводився у далекому 1996 році. Як будь-який лікар не може робити приписи без обстеження, так і ми не знаємо реального стану справ, – стан лісу є тільки на папері.

Знаю, що зараз існує велика проблема всихання лісів у зв’язку із зменшенням рівня вод. Як будете боротися із цією проблемою?

- Так, це глобальна проблема, масово всихають ялинники у Карпатах. Ялинові насадження в Карпатському регіоні займають площу 432 тис. га і їхній санітарний стан незадовільний, що викликано прогресуючим усиханням в останні 15 років. Катастрофічного розмаху всихання ялинників в усій Європі набуло з 2003 року.

На сьогодні обсяги всихання як похідних, так і корінних ялинників набули стихійних масштабів і продовжують збільшуватись надалі. Це сягнуло 36 тис. га, і маса всихаючої на корені деревини складає більше 11 млн куб. м. Їх потрібно замінювати, проте це складно робити. Останніми роками у розвиток лісової науки майже на вкладались кошти, ми не маємо сучасного "лісового архіву", який би показав, які породи дерев більш пристосовані у тому чи іншому регіоні. Наприклад, у Білорусі є насіннєвий центр, який обладнаний за останніми тенденціями, там можна дослідити породи дерев, закласти насіння на зберігання, розробити механізми захисту від хвороб та шкідників лісу. В Україні є гарний насіннєвий центр у Львові, і ще декілька по країні. Однак, їх потрібно вдосконалювати та збільшувати.

Ви  поки що виконуєте обов’язки голови Держлісагенства. Чи плануєте залишатись на цій посаді у якості керівника?

- Я свої повноваження виконую повноцінно. У мене є бачення подальшої роботи, багато планів щодо залучення коштів. У вересні я брала участь у конкурсі на заміщення посади голови, наразі очікую розпорядження про призначення.

Що вдалось/не вдалось зробити за цей час?

- Ми стали відкритими для суспільства, у нас є нова громадська рада. Ми відкрили результати по незаконних рубках – те, що завжди приховувалось, а показники суттєво заменшувались. Ми відкрили доступ до всіх документів по лісозаготівлі, лісорубні квитки. Нарешті внесли зміни у санітарні правила, до яких дуже довго не доходили руки у колишніх керівників. Звичайно, це заслуга не моя особисто, а всіх працівників.

Я сама особисто веду прийом громадян, незалежно від того, приймальний це день чи ні. Мені приємно, що наша робота дає результат. Звичайно, не все відбувається так швидко, як хотілося б, проте початок реформуванням покладено, і це головне.

Як складаються ваші стосунки із Мінагропродом? Як часто зустрічаєтесь з міністром Тарасом Кутовим?

- Стосунки нормальні, Міністр опікується галуззю і переживає за неї, ми не за "бортом" інтересів, часто спілкуємося у телефонному режимі та зустрічаємося з робочих питань. З першим заступником Міністра, який курує наш напрямок, ми зустрічаємось фактично кожного дня. 

 

версія для друку
Анонси
27 липня - конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
8 червня відбудеться національний відбір Міжнародного конкурсу "Молодь в лісах Європи"
31 травня у Києві Держенергоефективності проводитиме конференцію на тему «Реалії енергоефективного розвитку України»
29 травня з робочим візитом Львівщину відвідає Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик
30 травня в Маріуполі відкриється дискусійна платформа «Закон Меган» як складова системи захисту дітей в Україні»
26 та 29 травня у Міністерстві фінансів відбудуться публічні обговорення проекту Плану дій реформування митниці
29 травня відбудеться чергове засідання громадської ради при Держкомтелерадіо
29 травня відбудеться прес-конференція з нагоди старту п’ятирічного проекту SATREPS, що фінансується Урядом Японії
28 травня - інтерв'ю заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгія Туки
29 травня відбудеться прес-конференція на тему: "Міжнародний день здорового травлення: як харчуються українці?".