українська російська англійська
Інтерв'ю Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи інтернет-виданню "AgroPolit.com", 2 лютого 2017 року
03.02.2017 | 09:30

Володимир Лапа: Ми зняли вертикаль, «доходи» від якої йшли на формування «золотих батонів»

Пішов уже третій рік із того моменту, коли було дано відлік створенню Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби). У квітні 2016 року КМУ звітував про повноцінний початок роботи цієї служби. Нагадаємо, що відомство утворилося шляхом об’єднання Державної ветеринарної служби, Фітосанітарної служби, Інспекції з питань захисту прав споживачів, Санітарно-епідеміологічної служби. Затримка з її запуском ледь не зірвала зближення із ЄС у питаннях лібералізації торгівлі. Наразі цей ризик позаду. Втім перед службою з’явилося чимало нових викликів. Чим сьогодні живе Держпродспоживслужба? Про це AgroPolit.com говорив із головою відомства Володимиром Лапою:

AgroPolit.com: Процес реформування Держпродспоживслужби розпочався у 2014 році. На якому етапі він знаходиться?

Володимир Лапа: Процесу реформування дали старт у 2014 році. Але фактичний початок роботи служби – квітень 2016 року. Були досить тривалі процедури та погодження. За цей час змінилось підпорядкування служби: вирішили віддати її у підпорядкування Міністерства аграрної політики та продовольства України. Далі процес дещо прискорився: на квітень уже вийшли на вирішення бюджетних питань – і служба запрацювала.

Із травня 2016 року вступив у дію закон «Про державну службу», який зобов’язує органи державної влади проводити конкурси на посаду керівників. Наразі лишилося 4 області, в яких потрібно провести кадрові конкурси. У першому кварталі 2017 року плануємо закінчити цей процес. Окрім того, завершились конкурси на основні позиції до управління у центральному апараті: департамент безпечності харчової продукції та ветеринарії, управління епізоотології.

AgroPolit.com: На скільки відсотків завершена реформа?

Володимир Лапа: Держпродспоживслужба реформована на 90%. Зараз ми удосконалюємо та уніфікуємо нормативно-правову базу. Спільно з європейськими колегами плануємо провести аудит зробленого, тобто зробити зріз для усвідомлення, що ще слід зробити, щоб максимально відповідати вимогам міжнародних партнерів та забезпечити максимально ефективну роботу відомства. З того, що я бачу, лишилося кілька важливих завдань: принципово змінити підхід до кадрового менеджменту, ввести ефективну систему оцінювання з точки зору того, хто вартий залишитись, а хто – ні, проводити програми підвищення кваліфікації кадрів тощо.

AgroPolit.com: Тобто 10% – це «зона» вашої відповідальності чи когось іншого відомства?

Володимир Лапа: Ми не є органом формування політики. Цим займається Міністерство аграрної політики та продовольства. Мінекономіки відповідає за захист споживачів і цінове регулювання, Міністерство охорони здоров’я – за санітарно-епідеміологічний нагляд. Те, що стосується внутрішніх питань,наприклад, кадрового – це наше. Тому відповідальність поділено на всіх.

AgroPolit.com: Скільки кадрів не вистачає для повноцінної роботи?

Володимир Лапа: Загальна кількість працівників служби – 10,153 тис. осіб, з яких 300 – в центральному апараті, решта – у територіальних органах. Ми налаштовуємо наших керівників, зокрема регіональних, що потрібно формувати лише кращий кадровий потенціал, ліпше нехай працюють кращі спеціалісти та отримують надбавки, премії, аніж просто набрати 10 тис. людей, які будуть сидіти на ставках. Наразі підходимо до оптимальної кадрової структури Держпродспоживслужби.

Також прийнято рішення уряду про приєднання районних управлінь до обласних, тобто, фактично, ми будемо мати районі управління, власне, як відділи або управління у складі обласного управління. І таким чином ми зменшимо кількість бюрократичного штату й дамо можливість більше наймати функціональних спеціалістів.

AgroPolit.com: Яка зарплата наразі у працівників Держпродспоживслужби, та якою вона має бути, щоби вони не брали хабарів?

Володимир Лапа: Є закон «Про держслужбу», який встановлює мінімальну заробітну плату для центрального апарату: для головного спеціаліста – щонайменше 4 тис. грн. У принципі, це не та ситуація, яка була у минулому році, фінансова мотивація збільшилася. В мене немає ілюзій, що це гідний рівень оплати праці, але, зрештою, за рахунок оптимізації кадрового складу, персонал отримуватиме надбавки та премії. Заробітний фонд збільшився на 70% у 2017 році.

Розраховуємо, що вдасться зекономити кошти на закупівлях, завдяки використанню системи «Прозоро». Минулорічна економія була 4 млн грн із 46 млн грн, тобто майже 10%. Ці гроші ми направили у регіони, щоб вони перекрили свої найкритичніші потреби.

До кінця весни плануємо повернути продукцію українського птахівництва на ізраїльський ринок

AgroPolit.com: В інтерв’ю Latifundist.com міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий повідомив, що він розраховує на відновлення поставок курячої продукції до Ізраїлю на початку цього року. На якому етапі ці перемовини?

Володимир Лапа: Ми постійно перебуваємо у діалозі з Ізраїльською ветеринарною службою. Насправді, там відбулись певні зміни в регулюванні, вони внутрішнім виробництвом закривають свої потреби. Але все ж таки для України це принципове питання, і останній наявний статус – наші ізраїльські колеги хотіли приїхати до України, подивитися, та ще раз оцінити заходи щодо боротьби зі сальмонельозом. Найближчим часом готуємося до візиту ізраїльських ветеринарів, щоби зрушити питання заборони поставок яйця. До кінця весни плануємо повернути продукцію українського птахівництва на ізраїльський ринок.

AgroPolit.com: Заборона ввозу курятини до ЄС діє з початку грудня 2016 року, але квоти на поставку м’яса птиці туди використані. Не вважаєте це дивним?

Володимир Лапа: Квоти були розподілені, але не використані. Фізичних поставок не відбувалося. Треба розділити у даному випадку чітко: дистрибуція квот – це одне, а їх використання – інше. Їхнє використання стало можливим лише після того, як днями ЄС зняв свою заборону.

AgroPolit.com: Чи застосовуватиметься дзеркальний підхід до регіоналізації заборони експорту України та ЄС, який минулого місяця озвучив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий? Яку роль відіграватиме Держпродспоживслужба у дзеркальних заходах?

Володимир Лапа: Ми зараз на технічному рівні узгоджуємо всі необхідні документи. Надіслали їх європейським колегам: позицію погодити ветеринарні сертифікати з Єврокомісією, щоб мати можливість використовувати принцип регіоналізації в Україні. Ключове питання – це синхронізація нових підходів. Ми розраховували, що це відбудеться на початку лютого й визнання регіоналізації буде взаємним.

(ДОВІДКОВО: уже зараз постачання української продукції до ЄС відновлено).

AgroPolit.com: Чи не здається вам, що заборона на ввезення української курятини, з боку ЄС, це спроба захистити свій ринок?

Володимир Лапа: Тут не стоїть питання: когось пустити чи не пустити. Йдеться про принципи – взаємне визнання регіоналізації. Тільки так. Ми це обговорювали в Німеччині на нещодавній зустрічі під головуванням Тараса Кутового і рухаємося у цьому напрямку.

AgroPolit.com: Як ставитися до слів міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового, що пташиний грип та АЧС – не випадкові, та мають політичний підтекст?

Володимир Лапа: Дуже складне питання, і я скажу, що в більшості людей, які опікуються цією проблематикою, таке враження виникає. Не тільки в Україні, а й, наприклад, у польських ветеринарів протягом 2016 року. Якщо в них на початку 2016 року це було тільки в одному воєводстві та в дикій фауні, а потім захворювання пішло дещо вглиб Польщі. І перше питання, які вони підіймали, в тому числі, в комунікації з відповідними службами, які опікуються цією проблемою, чи не є це поширення елементом біологічної атаки. В них іде власне розслідування, і мені складно за них говорити. Я просто навів приклад, що такі припущення не є поодинокими й випадковими. Поки підтверджень чи доведених фактів, що це біологічна війна, немає, але повністю я би це не виключав, тим більше, що ми розуміємо, звідки АЧС потрапила на територію України – це східний кордон, який межує з Росією та Білоруссю. Навіть перший випадок, якщо ви пам’ятаєте, котрий був зафіксований у 2012 році в Запорізькій області, – тоді розслідування показало, що вірус було занесено разом із харчовою продукцією, які привезли туристи з Російської Федерації.

AgroPolit.com: Поширення АЧС та пташиного грипу по Україні мають природний характер?

Володимир Лапа: Треба розділити дві речі.

По-перше, пташиний грип. Джерелом перенесення є дика птиця. Ми зараз вже під’єднані до європейської системи й отримуємо повністю інформацію та надаємо інформацію ADNS, це система інформування про транскордонні хвороби. Я кожного дня отримую інформацію про випадки пташиного грипу в ЄС. Тобто, мова не про те – ефективна, чи не ефективна система. Якщо йдеться про перелітних птахів, то проконтролювати їх практично неможливо. Питання –  в ефективності заходів із ліквідації. Якщо вони ефективні, то хвороба, зрештою, зупиняється і ми чекаємо, куди залетить наступний перелітний птах. Багато що залежить від заходів із ліквідації. Якщо вони вжиті правильно, хвороба не поширюється. Ми бачимо із тих випадків в Україні, що, власне, так воно й відбулось.

Щодо африканської чуми – ситуація, насправді,складніша – 91 випадок у минулому році, 40 – позаминулого. Знову ж таки, не можу сказати, що вона унікальна в Україні. Але сама динаміка поширення АЧС, можу сказати без перебільшення, є загрозливою. Зараз є відповідне розуміння на рівні керівництва КМУ, на рівні віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, на рівні міністра агрополітики, і знову ж, говорили з нашими європейськими колегами. Мова йде про координацію, обмін досвідом, про певну фінансову підтримку з боку ЄС. У першу чергу, на здійснення заходів моніторингу африканської чуми. Є три основних джерела поширення. По-перше, це дика фауна, дикі кабани є переносниками цієї хвороби (зрозуміло, що 100% проконтролювати їх проблематично). Але ми працюємо над тим, щоб запровадити певні програми. Такі, які є в ЄС: наприклад, вони сплачують субсидію кожній фізичній особі, яка знайшла труп дикого кабана. Потім приїжджають відповідні служби, здійснюються заходи, спалюють, закопують, відповідно до інструкції, таким чином мінімізується поширення вірусу з дикої фауни. Друге джерело поширення – контроль свиней. Фіксується випадок захворювання. Припиняється рух цих свиней у межах неблагополучних пунктів. Тут все вирішується на рівні державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, на рівні областей, районів.

Зараз дві речі, які робимо на даному етапі. По-перше, ми підготували законопроект, який посилює відповідальність і за інформування, і за ідентифікацію, і за виконання рішень ДНПК. А з іншого боку, запроваджує стимули, зокрема, певні програми відшкодування, в тому числі й для товарного господарства. Тому що зараз виплати з бюджету (відповідно до законодавства) відбуваються тільки фізичним особам. Ми пропонуємо, в залежності від рівня біобезпеки в господарстві, також фінансово відшкодовувати забій уражених АЧС свиней. Навіщо це потрібно? Щоб люди розуміли,що, по-перше, варто інвестувати в підвищення біобезпеки. По-друге, якщо ти це зробив, то держава тобі допомагатиме фінансово. Сподіваємось, що буде опрацьовано найближчим часом на міністерському рівні та в КМУ, щоб цей законопроект був поданий на розгляд до ВР.

Друге питання, яке опрацювали та воно підіймалося міністром на урядовій нараді на початку минулого тижня – це створення офіційних мобільних груп, спільно з національною поліцією, які виїжджатимуть та контролюватимуть на місцях виконання епізоотичних заходів. Ми маємо бачити, що відбувається в районах, постійно тримати руку на пульсі.

AgroPolit.com: В законопроекті передбачені конкретні суми на відшкодування у випадках АЧС на тваринницьких господарствах?

Володимир Лапа: По-перше, відшкодовуються понесені витрати, вартість поголів’я. По-друге, ми пропонуємо певний відсоток, у залежності від рівня біобезпеки. Конкретні порядки визначатиме Кабінет Міністрів.

AgroPolit.com: Що робить Держпродспоживслужба, щоб АЧС та пташиний грип не стали загрозою для поставок товару до ЄС?

Володимир Лапа: Ми просили раду Національної безпеки та оборони, щоб вона підключилася. Також була зустріч із заступником керівника Національної поліції України, де ми обговорювали питання взаємодії. У двох моментах. Перший – це спільна робота щодо забезпечення ефективності виконання рішень державних національних протиепізоотичних комісій. Другий – ми розуміємо, що люди будуть зневажливо ставитись до своїх обов’язків, допоки не буде відповідальності.

AgroPolit.com: Наскільки робота Держпродспоживслужби відповідає європейським вимогам?

Володимир Лапа: Декілька складових. Перша – законодавча. Один із базових законопроектів №0906 "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності закон", але є ще низка інших документів, які ми опрацьовуємо. Зараз вони перебувають на стадії опрацювання та схвалення. Я думаю, що найближчим часом додатковий пакет зі зближення зі стандартами ЄС буде поданий на затвердження. В деяких випадках – це накази. Тобто, там не треба буде виносити навіть на рівень уряду, лише приймати певні інструкції, які адаптовані до вимог ЄС.

AgroPolit.com: Законопроект №0906 з 2014 року в Раді, чому він досі не прийнятий?

Володимир Лапа: Тому що це складний документ. Протягом літніх місяців він дискутувався з різними асоціаціями, бо логіка бізнесу проста: що менше регулювання – то краще. Зрештою, на прикладі того ж самого свинарства, бачимо, що це правило не завжди спрацьовує. Якщо говоримо про епізоотичне питання, то державний контроль повинен бути. Якщо його немає, ситуація стає тільки гіршою. Тому це пошук компромісів між вимогами європейського законодавства, а також українськими реаліями та позицією бізнес-спільнот. Врешті, я думаю, ми вийшли на компромісно збалансований варіант. Хочу подякувати членам аграрного комітету, що вони підтримали в грудні на засіданні цей законопроект. Сподіваємось, що найближчим часом він буде винесений на голосування в зал Верховної Ради. Це принципово важливо. Ми маємо не тільки показувати обіцянки щодо адаптації законодавства, а й прогрес в адаптації та результат у цій частині, що стосується законодавчої роботи. Це компетенція ВР.

AgroPolit.com: У 2017 році приймуть?

Володимир Лапа: Ми розраховуємо на те, що ВР матиме можливість розглянути його на одному з найближчих засідань.

AgroPolit.com: Чи є мінуси в цього законопроекту?

Володимир Лапа: Наприклад, ті питання, що обговорювалися, знову ж таки, в комунікації з бізнесом. Чи може інспектор застосовувати штрафні санкції без рішення суду, чи не може? Така ж сама дискусія колись була стосовно порушення правил дорожнього руху. Всі штрафи йшли через суди, й вони були перевантажені. Все перетворилось на профанацію та формальність. Тому окремі експерти говорили, що штрафні санкції треба виносити тільки через рішення суду. Це суттєво знижує ефективність заходів. Відтак зупинились на тому, що серйозні санкції: призупинення роботи підприємства, відкликання експлуатаційного дозволу –можуть носити тимчасовий характер, скажімо, протягом 10 днів. Ці заходи повинні бути підтверджені судовим порядком. Якщо не знаходять підстав – вони втрачають актуальність. Там, де менше порушень, буде можливість накладання штрафних санкцій інспектором. Отже, залежно від рівня штрафних санкцій: якщо серйозні штрафні санкції – то рішення оголошує керівник відповідного територіального органу. Щоб меншим був суб’єктивізм із боку інспекторів. З другого боку, ми, за пропозиціями наших колег від асоціацій, включили певні норми, які є достатньо лояльними для бізнесу. Зокрема, якщо несуттєві порушення будуть усунені під час перевірки, то протокол щодо них не буде складатись. Це не питання, щоб обов’язково штрафувати, це питання, щоб цих порушень не було надалі. Знову ж таки, врахували певні пропозиції, які були прогалинами в регулюванні раніше. Зараз законодавство передбачає, що не тільки тваринницька, а й рослинницька продукція повинна супроводжуватись документом компетентного органу. В багатьох країнах на рослинницьку продукцію такі документи не видаються. Це спричиняє блокування торговельних операцій. В ході опрацювання визначили три види різної продукції: продукція тваринницького походження, зрозуміло, що там ветеринарний сертифікат. Друга – це так звані композитні продукти. Третє – рослинницька продукція підвищеного ступеня ризику. Це 669 регламент ЄС. А всі інші можуть супроводжуватись документами виробника. У цій частині регулювання лояльніше. Ті перекоси, які були раніше в законодавстві – усуваються. З одного боку – це реалізація європейських принципів, з іншого – ми намагались адаптувати їх до умов роботи в Україні. Щоб це не спричиняло ускладнень для роботи операторів ринку. Плюс, ми розуміємо, що є наші внутрішні завдання, коли ми повинні показувати об’єктивність державного контролю. Зараз, у першому кварталі, ми запускаємо пілотний проект по м. Києву та Київській області щодо відеофіксації перевірок. Знову ж, максимальна фіксація, щоб мінімізувати суб’єктивність рішень з боку інспектора.

AgroPolit.com: Чи доцільно й надалі зберігати мораторій на перевірку бізнесу? Чи не став він ширмою для недотримання стандартів якості підприємцями?

Володимир Лапа: Скоріше за все, такі випадки є. Адже ми бачимо прискіпливу увагу до цього питання з боку бізнес-асоціацій. Ті виробники, які дотримуються законодавства й усіх стандартів якості та безпечності продукції, розуміють, що деякі конкуренти використовують цей мораторій, досить зневажливо ставлячись до якості своєї продукції. Але, з іншого боку, є плановий контроль та нагляд, скарги самих споживачів, які страхують від розвитку цього ризику.

AgroPolit.com: Чи не пора його відміняти?

Володимир Лапа: Я досить обережно до цього ставлюся. Ми розуміємо, для чого часто використовувалась система державного контролю раніше. У Держпродспоживслужбі працює 7 тис. людей. Залізти кожному в душу я теж не можу. І мені, як керівнику, не хотілося, щоб оновлена служба формувала такий імідж, який був за попередників. Хоча, якщо подивитись новини, то час від часу в регіонах вистрілює інформація про зловживання та вимагання хабарів окремими з них. Наразі ми зняли у Держпродспоживслужбі вертикаль,«доходи» від якої йшли на формування «золотих батонів». Зараз згори не задаються корупційні мотиви. Але те, що ми бачимо, – у кадрах територіальних органів чистка рядів потрібна. Коли ми мінімізуємо корупцію в службі шляхом введення в роботу всіх проектів, про які я говорив, то мораторій можна знімати.

Крім того, я хочу відмовитися від частини повноважень Держпродспоживслужби. Занадто великі повноваження – це завжди ризик того, що хтось ними може скористатися у своїх цілях. Все, що можна перевести на рівень «без людського фактору», віддати іншим відомствам, які логічніше вписуються у їхнє виконання, ми зробимо. Зокрема, на мій погляд, це стосується уповноваження недержавних лабораторій у сфері контролю безпечності харчової продукції, звуження сфери застосування висновків СЕС (тут, на жаль, без законодавчих змін не обійтися).

Анатолій Величко, для AgroPolit.com

 

 

версія для друку
Анонси
24-26 травня відбудеться V Міжнародна науково-практична конференція "Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки"
27 липня - конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
8 червня відбудеться національний відбір Міжнародного конкурсу "Молодь в лісах Європи"
23-26 травня - конкурсний відбір на зайняття вакантних посад до центрального апарату Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
23-25 травня у Києві відбудеться найбільший у світі Форум із закупівель, професійної етики, управління та відкритості (PRIMO)
25 травня відбудеться відкрите обговорення перспективної моделі розвитку села
23 травня Лілія Гриневич здійснить робочу поїздку до Миколаєва
23 травня відбудеться прес-конференція щодо завершального етапу підготовки до чемпіонату Європи зі стрибків у воду